«Краєзнавчий музей треба закривати на ремонт, бо ми його втратимо», – кажуть музейники (ФОТО)

Понад 180 тисяч одиниць збереження, 12 тисяч експонатів та 30 тематичних залів наразі налічує Черкаський обласний краєзнавчий музей, якому в наступному році виповнюється 100 років. Проте, не зважаючи на набутий досвід, поважний вік та історію, нині музей потерпає від багатьох факторів, що негативно впливають на його функціонування, – розповідає Про все.

– Відоме всім у Черкасах приміщення обласного краєзнавчого музею відкрили для відвідувачів 8 травня 1985 року, – розповідає заступник директора музею з адміністративно-господарської роботи Геннадій Кезін. – Звісно, такий тривалий період експлуатації будівлі позначився на його характеристиках, які аж ніяк не забезпечують належне утримання фондів та експонатів.

Фото: Про все

За його словами, системи музею ремонтуються час від часу і лише в тому випадку, якщо станеться авральна ситуація, або прорве та потече. За всі 32 роки існування приміщення капітальний ремонт музею не здійснювався.

Фото: Про все

– Загалом, сама якість цих комунікацій залишає бажати кращого. Здавалося це все в прискореному темпі до ювілею Дня Перемоги. Залучались працівники черкаських підприємств, студенти, – каже головний господарник музею.

Більше того, у 2010 році музей лишився без нагально необхідної йому системи фреонних установок, до якої був під’єднаний фонтан, що забезпечувало належний рівень температурного режиму і вологість в приміщеннях музею.

Фото: Про все

– Ці фреонні установки було утилізовано після відповідної перевірки. На той час вони вже були зношені і не піддавались відновленню. Від них залишився тільки підвал, у який під час дощів потрапляє вода та затоплює його.

Наразі музей забезпечують дві застарілі установки, які через свою зношеність теж не виконують функцій для створення мікроклімату, а виконують роль просто великого вентилятора. Через це і взимку, і влітку у фондах та залах музею постійні перепади температури. На відновлення цих усіх систем лише за попередніми підрахунками потрібно понад 10 мільйонів гривень, яких у просто музею немає.

Фото: Про все

Про негативний вплив відсутності вентиляції та обігріву на експонати говорить й головний зберігач фондів музею Валентина Мухова. І це при тому, що в музеї дійсно зберігаються унікальні речі – книги 16 ст., стародруки, автентичний старовинний одяг, оригінали картин відомих художників, колекція картин козацьких ватажків Данила Нарбута тощо.

Фото: Про все

Всі ці речі, які є безцінними і в історичному, і в культурному аспекті, не мають належних умов зберігання.

У той же час пані Валентина демонструє переписку з Управлінням культури ще з 1997 року про виявлені проблеми. Але у відповідь – тиша і жодних додаткових бюджетних видатків на рішення цих проблем.

Фото: Про все

– Звісно, картина сумна. Багато експонатів через сирість втрачають свій зовнішній вигляд. Ми вимушені їх відновлювати, приводячи до ладу. Особливо грибок та пліснява позначається на експонатах природничого фонду, документальних матеріалах, - зазначає Валентина Мухова.

Вона розповідає, як кілька років тому під час сильної зливи у фондосховище протекла вода, і довелося самотужки виносити її відрами, щоб врятувати експонати.

Фото: Про все

– Вода стояла по коліна. На початку ми нарахували сто відер а потім вже й рахувати перестали. В археологічному відділі довелося виносити всі черепки та вироби та сушити їх в залах музею, – згадує пані Валентина.

Те, що роботи дуже багато, не дивлячись на те, що й так багато чого робиться, вважає і нещодавно призначена на посаду директор Ірина Собко.

Фото: Про все

– Насамперед, звісно, треба вирішувати матеріальні проблеми музею – розвалений фонтан, протікаючі фондові приміщення, пліснява, відсутність гідроізоляції по периметру музею, фасад, який руйнується, – пояснює вона. – Але лише для підготовки проектно-кошторисної документації потрібно понад мільйон гривень.

Фото: Про все

Заступник директора музею Назар Лавріненко взагалі вважає, що у випадку подальшої відсутності фінансування Черкащина взагалі може втратити свій музей.

– Приміщення руйнується. Якщо не буде додаткового фінансування, а це понад 100 мільйонів гривень, то ті кошти, які щороку виділяються на музей, потрібно вкласти в ремонт, і на цей період музей закрити для відвідувачів. В іншому випадку – це буде звичайне проїдання бюджетних коштів. Музей втратить і наукову базу і спеціалістів, – впевнений науковець.