Івана Купала – одне з найулюбленіших свят жителів села Зеленьків, що на Тальнівщині. 6 липня близько п’ятої вечора до клубу, що в центрі села, сходяться люди. Ідуть старші: бабусі та дідусі, аби помилуватися на своїх та чужих онучат і правнучат, мами з татами, бо їхні дітки виступатимуть із сільської сцени, окремою юрбою поспішає молодь. Усі в барвистих вишиванках, дівчатка, від найменших – у віночках. А вінків! Різнобарв’я та витончене поєднання квітів, трав та ягід у дівчачих віночках вражає. Кожен віночок – це витончений шедевр мистецтва. Захоплює фантазія та вправність сільських майстринь, що плели вінки.
І справді, коли на сцену вийшли більше 20 дівчаток у віночках, зал сільського клубу вибухнув оваціями. Переможницю визначали за оплесками глядачів. Проте всіх учасниць нагородили солодкими призами і подякували їхнім мамам та бабусям, що створили таку красу.
Взагалі свято Купала в Зеленькові видалося по-родинному щирим, з привітними посмішками, гучними оплесками, морем сміху та позитиву.
Учасники сільського самобутнього вокального колективу «Молодички» та дівочий танцювальний гурт співали разом купальських пісень, водили хороводи навколо Марени. Розважали глядачів також запальними українськими народними танцями.
Усіх присутніх частували варениками з вишнями.Закінчився захід пусканням вінків на воду та розвагами біля купальського вогнища.