З ХІХ століття накопичилося багато стосів книжок, присвячених особливому світу дитинства. Якщо всі їх скласти разом, то постане ціла Говерла, а може й Еверест. Але якщо цей світ дитинства і є єдиний справжній світ? Бо усе важливе, що має людина, закладається у ній у дитячі та юнацькі роки. Це потім вона постає злодієм або праведником, генієм або неробою. А може й Святим. От якби ми, люди звичайні, могли прозрівати майбутнє дітей, а разом з ним і майбутнє людства. Бо діти та онуки і є тим спільним майбутнім. Над цим, насправді, замислюється у проекті «12» відомий митець В’ячеслав Гутиря, який однаково потужно працює у скульптурі й живопису.
Ось 12 звичайних хлопчаків які пустували й гралися, ловили рибу й ховали дитячі таємниці. Усе як звичайно, окрім того, що вони стануть Апостолами. А хто з тих дітей, що зараз гасають дитячими майданчиками або заклякли у бомбосховищах, стануть відомими усьому світові і апостолами кого або чого їх будуть вважати?.. Завіса ще запнута.
Та ми напевне знаємо, що для великого майбутнього вже зараз зростають українські діти.
Мистецькою особливістю проєкту «12» є поєднання скульптури і живопису у виконанні одного автора.
В’ячеслав Гутиря (Донеччина) – заслужений художник України, член Національної спілки художників України. Роботи митця є в фондах державних та приватних музеїв та галерей. Скульптурні твори встановлені в багатьох містах України (Київ, Донецьк, Херсон, Полтава, Краматорськ, Святогірськ та ін.), а також у Канаді (Ванкувер) і зберігаються в приватних колекціях, зокрема в Німеччині, Франції, Італії, Угорщині.
Джерело: Прочерк