Майже усі солдати в зоні АТО продуктами забезпечені. Катастрофічною є проблема із питною водою. Інколи навіть нашим землякам доводиться збирати по краплі із конденсатора в танку. Про це та ще багато цікавого виданню "Про Головне" розповіла черкащанка Оксана Циганок, якап’ятнадцять разів відвозила разом із «Громадським блокпостом» допомогу на східний кордон України.
— Я зустрічалася із черкащанами в 51-й механізованій бригаді, Нацгвардії, допомагали ми з «Громадським блокпостом» і міліціонерам-землякам. Але не лише черкащани нам рідні! Усі в рівних умовах – коштів не шкодуємо, — каже Оксана Анатолівна.
За її словами, коли солдатам привозили воду, каву і чай, першими їх руки тягнулися до… листів від дітей:
– Ми привозили солдатам продукти харчування, медикаменти, одяг. Але першими до рук вони брали листи із малюнками та віршами від дітей. Хлопці забирали їх у свої землянки і обвішували ними стіни. Нашій військові не стримують сліз, коли читають ці листи, і кажуть, що подумки бувають удома.
– Хлопці із передової просто благають привезти патронів. Зброя у них 60-70-х років, просто жахлива. І це розвідка, спецназ та «Альфа»!, – розповідає член Черкаського «Громадського блокпосту» Віктор Завальнюк.
Оксана Циганок також поділилася із «Про Головне» черговим кричущим фактом байдужості з боку влади.
– До мене звернувся територіальний батальйон «Львів», який розташований в районі Новоайдара. Їх відправили на службу АБСОЛЮТНО НІЧИМ не забезпеченими! Я телефонувала голові Львівської облради Колодію Петру Несторовичу три дні. Усе, що я від нього почула: «Кошти виділено. Чекайте». Але солдатам необхідна допомога зараз! Одяг, тактичні окуляри, тактичні рукавиці, взуття, ліхтарики, акумулятори для машин (вони не їздять!), тепловізори, платки – без цього вони там щодень! Мене неймовірно обурило, що голова облради навіть не поцікавився, що солдатам необхідно!