Уже майже 5 років кінотеатр "Україна" у Черкасах хочуть продати з аукціону. Нині головну свою функцію цей об’єкт виконувати вже не може через застаріле обладнання з показу фільмів. До того ж руйнується і сама будівля. Тож перед містом постало питання: утримувати з бюджету збитковий кінотеатр чи законсервувати його і продати. Думки за та проти продажу кінотеатру зібрав у своєму репортажі vikka.ua.
Нещодавно в Черкасах затвердили фінансовий план комунального підприємства "Кінотеатр "Україна", а виконавчим комітетом і рішенням міської ради на підставі фінплану вперше затверджено надання йому грошової допомоги у розмірі близько одного мільйона гривень.
Така фінансова підтримка з міського бюджету стала першою в історії незалежності. До цього кінотеатр жив на власні заробітки від продажу кіноквитків та здавання в оренду майна. Крім того, з 2010 року кінотеатр "Україна" зараховано до переліку об’єктів, що підлягають продажу з аукціону.
Безпрецедентний факт спрямування мільйонної суми грошей на утримання комунального об’єкту викликав дискусії серед членів виконкому.
Координатор черкаського волонтерського центру "Громадський Блокпост", член виконкому від громадськості Олексій Романов вважає, що кінотеатр треба законсервувати і продати у приватні руки.
"Це позиція координаційної ради сил Майдану Черкащини, – пояснює він vikka.ua. – Взагалі мета утримання цього об’єкту полягає в тому, що він має бути виставлений на приватизацію. Виходить так, що його дешевше законсервувати і виставити на торги. Бо як кінотеатр він працювати не може, оскільки не відповідає сучасним вимогам і не може скласти конкуренції приватним "колегам", які є в місті. Через малозальність, відсутність ремонту, застарілі приміщення, меблі тощо..."
"Другий момент – щодо орендаторів. Якщо зайти всередину будівлі, то можна побачити "вбитий" повністю ремонт, стоїть неприємний запах із туалетів. Думаю, те, що відбувається у тому нічному клубі, навіть санітарним нормам не відповідає. Третє – договір оренди, за яким там перебувають орендарі, складено багато років тому. Орендні ставки не підвищувалися весь цей час. Тобто виходить, що місто утримує споруду для того, щоб там розміщувалися комерційні об’єкти", – наголошує Романов.
На його переконання, більшість комунальних підприємств Черкас фінансуються із бюджету, "для утримання бізнесових об’єктів".
"Саме з цієї причини ми були проти ухвалення фінансового плану КП "МІА Черкаси" – зовсім незрозуміла там діяльність. Те ж саме відбувається з орендою КП "Черкаський стадіон" – абсолютно незрозумілі речі", – вважає активіст.
"Моя особиста позиція: консервація будівлі кінотеатру "Україна" і якнайшвидший продаж цього об’єкту у приватну власність з аукціону за мінімальною ринковою ціною, яка, за даними незалежних експертів, відповідатиме ринковій вартості. І хай купляють. Тому що там колосальні витрати потрібні на його ремонт", – резюмував Романов.
За 2 роки продаж квитків зменшився більш ніж удвічі
Керівництво кінотеатру "Україна" пояснює: спрямована фінансова підтримка з міського бюджету вкрай необхідна, аби закрити обов’язкові витрати на комунальні послуги та заробітну плату персоналу.
Директор комунального підприємства "Кінотеатр "Україна", депутат міськради від ВО "Батьківщина" Валентина Слуцька розповідає vikka.ua, що кінотеатр працює практично 30 років, і за цей час кошти практично не спрямовувалися, "щоправда, частина бюджетних коштів залишалася в кінотеатрі".
"Це були кошти, які заробив сам кінотеатр із оренди, – пояснює вона. – На той час діяло рішення міськради щодо перерахування 70 % коштів від оренди до бюджету. Частково ці кошти перераховували, але не всі. Загалом накопилося 800 тисяч грн боргу, і потім рішенням міськради цей борг підприємству "пробачили".
"І лише цьогоріч при ухваленні бюджету вперше нам спрямвали близько мільйона на оплату комунальних послуг. Це необхідна міра для того, щоб просто зберегти заклад, саму будівлю. Зараз треба колективу, який налічує всього 20 людей, просто зберегти власність громади, аби вона не розвалилася", – наголосила Слуцька.
За її словами, комунальні витрати підприємства у 2014 році становили 557,4 тисяч грн, 40 тисяч грн пішло на земельний податок і воду, ще 124 тисячі грн – ПДВ.
"У 2012 році від реалізації кіноквитків ми заробили 1,2 млн грн, у 2013 році – 847,1 тисяч грн, а в 2014-му – всього 522,8 тисяч грн із запланованих майже 900 тисяч. За два роки більш як на половину зменшилися прибутки від продажу квитків", – навела статистику директор.
"Наприклад, на показі українського фільму "Поводир", який був на плівці, ми заробили більше 55 тисяч грн. Натомість від інших фільмів заробіток може бути 2-3 тисячі грн. Згідно з договорами на демонстрацію фільмів, 50 % іде кінотеатру, а решта 50 % – дистриб’ютору", – додала вона.
На думку Слуцької, головна причина, чому кінотеатр став збитковим, це переформатування на ринку.
"Дистриб'ютори, власники фільмів перейшли на роботу в цифровому форматі. Зараз у нас немає цифрових проекторів, необхідних для показу сучасних фільмів. Відповідно, на ринку майже немає фільмів на тих плівкових носіях, із якими ми працюємо", – пояснила керівник КП.
Нині один такий цифровий проектор коштує приблизно півтора мільйони. Для маленького залу проектор коштує 42-46 тисяч євро, каже вона.
"Зараз фільмів на плівках практично немає. Їх уже ніхто не робить. Хіба що трохи ще DVD-формат залишився. Але ми ніяк не можемо без технічних засобів виробництва заробити", – бідкається підприємниця.
Орендарі несуть збитки: клуб "Елвіс" закривається
Загальна площа будівлі кінотеатру становить 3476,7 м кВ.
"У 2014 році з оренди приміщень керівництво комунального підприємства заробило 536 тисяч грн. У нас укладено шість договорів оренди. Вони укладалися ще приблизно 10 років тому і зараз чинні. Нічого з цим вдіяти я не можу, орендарі ще платять. Як тільки вони закінчаться, звичайно, ми їх переглядатимемо", – зазначила Слуцька.
"Нині у наших орендарів, що в ТЦ "Європейський", постійно пустує значна частина площ, бо немає покупців. Постійно йде "текучка", змінюються орендарі торгових площ. То ми вже боїмося, щоб вони самі не розривали цих договорів… Адже це таки для нас значна допомога, принаймні у сплаті комунальних платежів, які покладені на орендарів", – наголосила вона.
Плата за оренду майна кінотеатру незмінна, там тільки враховується незначна індексація.
"Дешево орендується лише так званий ганок, де нині розташовано бар "Кос". Його закрили плівкою, але він вважається ганком. Там зараз оренда до 20 грн за кВ м з індексацією, але інакше там і не може бути. Бо якби поставили питання про перегляд розміру цієї плати, переробили інвентарну справу, зарахували його в приміщення з опаленням тощо, то для цього треба відвести землю, яку їм ніхто не відводить", – пояснила Слуцька.
"Узагалі, коли укладалися чинні договори оренди, то це робило управління майна міської ради, відповідно до методики розрахунку. Усі договори закінчуються восени цього року", – повідомила керівник КП.
Найбільше дискусій у громадськості завжди викликало тривале розміщення в будівлі кінотеатру нічного клубу "Елвіс".
Директор кінотеатру розповідає, що договір оренди цього "нічника" було укладено на 15 років, а оплата здійснюється погодинно (з 22:00 до 4:00). Термін оренди клубу закінчується вже восени цього року.
"Орендарі зараз не найкращі часи переживають. У них не виплачується зарплата. Вони нам уже заборгували за оренду близько 100 тисяч грн. Сьогодні я маю офіційний лист від "Елвіса", що власники його закривають, бо він нерентабельний. Нас уже попередили, що з вересня не мають наміру продовжувати оренду вестибюлю для нічного клубу", – заявила Слуцька.
Інформацію про намір закрити клуб-"старожил" підтвердила vikka.ua і сама власник нічного клубу "Елвіс" та бару "Кос" Тамара Космина (колишня дружина Володимира Космини, екс-заступника голови Черкаської ОДА – vikka.ua.).
"Особливо вигідним "Елвіс" ніколи не був, – стверджує вона. – Ми орендуємо фойє кінотеатру, і на фоні цього фойє зараз повідкривалося багато нічних клубів, більш пристойних. Я навіть не можу їх уже вважати конкурентами. Це той рівень, куди вже ходить молодь. Нашому нічному клубу вже 21 рік".
"Учора, наприклад, у нас було всього 2 відвідувачі, то ми півгодини попрацювали і закрилися взагалі, позавчора було 10 осіб. Я не можу утримувати колектив, оплачувати електроенергію, оренду. Навіть на ці обов’язкові витрати я зараз не напрацьовую. Тому доцільніше його закрити", – заявила Космина.
Каже, що оренда "Косу" теж закінчується до нового року.
"Якщо продовжать, то, можливо, й залишимось, залежно від того, якою буде плата за оренду і на який період. Але особливо воно зараз не рентабельно. Тому що на такому рівні повідкривалися кафе, де справді приємно відпочити, і чашечку кави випити, навіть якщо вона й дорожче", – констатувала власниця закладу.
Вона також запевнила, що не має наміру викупляти всю будівлю кінотеатру "Україна" з аукціону.
"Нині в мене немає можливості придбати всю будівлю кінотеатру, та й бажання такого теж. Приміщення дуже старе, сюди треба багато вкладати. Хоча багатьом воно цікаве. При наявності фінансів можна зробити цукерочку в центрі міста", – вважає Космина.
Черги на купівлю "України" нема. У комунальному підприємстві ж мріють про мультиплекс
За інформацією керівника "України" Валентини Слуцької, у 2010 році міська рада ухвалила рішення про зарахування будівлі кінотеатру до переліку об’єктів, що підлягають продажу з аукціону.
"Ніхто б не заперечував, якби це вдалося. Вже не один рік він стоїть на продажі. Сьогодні немає інвесторів, які хочуть його купити. Принаймні офіційно таких пропозицій я не отримувала, – каже вона. – Навіть, якби з'явився інвестор, то вони ж хочуть зараз забрати його за безцінь, бо нині такі часи, на все впала ціна".
За її словами, фахівці підраховували, що нині цей об’єкт може коштувати до 6 мільйонів грн.
"Якщо буде рішення, і буде інвестор, то будь ласка, але зараз нам треба дожити до того інвестора. Трохи не ті часи. Кошти, які зараз ще заробляємо, ідуть на нагальні потреби, зокрема ремонт. У нас зараз тече покрівля, маємо жахливі туалети зі старою сантехнікою", – поскаржилася Слуцька.
"На 1-му поверсі є місце, де взагалі немає стелі, бо там постійно течуть труби. Ми їх весь час латаємо, але допомагає ненадовго. У підвалі так само труби гнилі. Від дірявого даху найбільше заливає великий зал. Там тріщина в даху прямо посередині залу", – додала вона.
Директор підприємства переконана: кінотеатр повинен продовжувати існування саме як комунальний заклад.
"Я вважаю, що це буде не по-господарськи, якщо ми дозволимо кінотеатру занепасти. У нас уже є приклади "Миру", "Салюту", "Зірки"…", – пригадала жінка.
"Я категорично проти консервації кінотеатру, тому що це одна з візитівок міста. Якщо стоятиме в центрі міста законсервований об’єкт, то ніхто не назве міську владу розумною. Адже це буде просто пам’ятник безгосподарності", – вважає Слуцька.
Саме вона як депутат міськради внесла пропозицію до Програми соціально-економічного розвитку міста щодо спрямування з бюджету розвитку ще близько одного млн грн на відновлення кінотеатру: 600 тисяч грн. на капітальний ремонт покрівлі, решту – на ремонт і реконструкцію туалетів.
"Отаких приміщень, як у нас – всього два в Україні. Воно дуже нерозумно і нераціонально побудовано. У нас скільки некорисних площ, починаючи з зали, яка на 700 місць, а інша – на 150 місць. Але там такі простори, високі стелі, холи, вестибюлі, які треба опалювати", – сказала очільник КП.
"Гардеробна і туалети займають велику площу. Маю задумку, щоб на тому місці зробити повноцінний невеличкий кінозал, або тут, де працював "Елвіс". І це буде мультиплекс. Є такі плани в мене. Тобто буде трьохзальний, невеликий, раціональний. Той же цифровий проектор, одна справа купити на 150-місний зал, а інша – на 30-50-місний. Хочемо там цю площу задіяти зовсім по-іншому, зокрема й під оренду", – поділилася планами директор.
Вона наголошує, що цей кінотеатр дуже потрібен місту.
"Ми зараз зробили такий крен у роботі зі школярами, учнівською молоддю. Зараз показуємо документальні фільми Шевченка, які ніхто більше в місті не демонструє. Я робила пропозиції, зокрема заходи кінотеатру до програми міської культури. Ми активно працюємо над тим, щоб вивести кінотеатр із кризи..." – запевнила Слуцька.
У мерії не хочуть фінансувати зарахований до продажу об’єкт
У мерії кажуть, що поки що не йде мова про жодні видатки з міського бюджету на ремонт будівлі "України", а визначатися з питанням щодо подальшої долі кінотеатру буде винятково міська рада.
"Бюджет розвитку ми формуватимемо, коли побачимо, що саме сплановано в Програмі соціально-економічного розвитку, – говорить vikka.ua директор департаменту фінансової політики міськвиконкому Наталія Джуган. – Зараз ПСЕР обговорюється представниками громадськості, і лише після того, як буде ухвалено хоча б рішення виконавчого комітету, ми щось плануватимемо в бюджеті розвитку. Поки що про це говорити рано".
"Якщо хочете знати мою особисту думку стосовно спрямування коштів на цей об’єкт, то я проти. Оскільки міська рада ухвалила попереднє рішення, щоби цей об’єкт було виставлено на аукціон, на продаж. Якщо міськрада визначилася, що цей об’єкт треба продавати, то, безперечно, вкладати туди кошти з бюджету є просто абсурдним рішенням", – наголосила вона.
Головний фінансист міста вважає, що нині недоцільно спрямовувати гроші для ремонту кінотеатру, причому жодної суми, але остаточне рішення щодо цього – за міськрадою.
"Із цього об’єкту ми не отримуємо жодної копійки в міський бюджет. Він є нерентабельним. Раніше комунальне підприємство сплачувало нам 70 % від здавання в оренду тимчасово вільних приміщень, а на сьогодні такого податку від них немає. Мало того, ще й потребують коштів у формі фінансової допомоги", – зазначила посадовець.
Каже, що так само заперечувала щодо надання цієї фінансової підтримки підприємству у розмірі одного мільйона на поточні витрати, "але рішення радою було ухвалено".
"До поки що кошти не спрямовувалися із загального фонду, заявки від головного розпорядника коштів не надходило", – повідомила Джуган.
Вона також назвала приблизну суму, яку міг би отримати міський бюджет від продажу кінотеатру "Україна".
"Я думаю, що не менш як на 10 мільйонів гривень можна розраховувати від продажу цього об’єкту. Але це питання більше до тих посадових осіб, у компетенції яких є продаж комунального майна", – резюмувала директор департаменту фінполітики.