Неподалік міського водоканалу розташований єдиний на Черкащині ботанічний сад. Об᾽єкт природно-заповідного фонду знаходиться на балансі Черкаського національного університету. Про благоустрій саду дбають студенти та викладачі. Для масових екскурсій необхідно реконструювати сад, що коштує близько 4 млн грн, пише МІА "Черкаси".
Історія ботанічного саду розпочалась майже 80 років тому, тоді він мав статус агробіостанції та площу 11 з половиною гектарів. Втім, землю постійно вилучали на потреби міста.
Під час імпровізованої екскурсії викладач кафедри екології Олександр Спрягайло розповів про найцікавіші об᾽єкти саду: ялини, ялівці, бук, лимон та навіть ровесника динозаврів – дерево гінкго. У сприятливих умовах оселилися птахи й тварини: білки, їжаки, сови, голуби, шпаки та інші представники фауни. Тінисті алеї заспокоюють, а влітку рятують від спеки.
– У більшості університетів світу є свої ботанічні сади. Основне їх призначення – це колекціонування рослин, а також наукова й просвітницька робота. Це нормальна практика, адже в ботанічних садах можна зібрати колекції рослин, які звезені з різних куточків світу: Балкан, Китаю, Північної Америки, Середземноморʼя. Всі ці зони представлені й у нас. Повести на практику студентів в усі країни або хоча б в різні регіони немає можливості. Натомість сюди завжди можна прийти, слідкувати за розвитком рослин, вивчати особливості будови та можливості їх використання в господарстві України, – розповідає кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та агробіології ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександр Спрягайло.
Берегинею оази є її директорка Валентина Дудник, яка багато років поспіль дбає про благоустрій місцевої флори. Вона не сидить в офісному кріслі, не роздає наказів, а власноруч із ще двома садівниками доглядає рослини.
Побачити красу за умови належного фінансування змогли б не лише студенти й науковці, а й усі бажаючі. Проблема, як завжди, – у нестачі коштів.
– Я оптимістично дивлюсь на майбутнє ботанічного саду, вірю, що дуже скоро ми зробимо все для того, щоб він радував відвідувачів. Для цього потрібне фінансування, аби провести модернізацію та поповнення колекції. Університет може дати раду тому, що вже зроблено, але потрібно поетапно виділяти кошти на реалізацію проекту реконструкції саду, – підсумував Олександр Спрягайло.