На вчорашніх зборах колектив Черкаського театру проголосував за звільнення з посади в. о. художнього керівника Сергія Проскурні. Причини колективного невдоволення: Проскурні часто немає на робочому місці, велика кількість експериментальних вистав у репертуарі театру, натомість відсутність класичних п᾿єс.
Думки акторів розділилися: одні вимагали негайного звільнення, інші ж наводили аргументи на підтримку художнього керівника. За підсумками голосування, 59 осіб – за зняття Сергія Проскурні з посади, 11 – проти і 8 – утримались.
"Те, що трапилося сьогодні на зборах колективу – це один із найсумніших днів в історії нашого театру. Колектив театру сьогодні висловив свої претензії щодо роботи художнього керівника. Я поділяю цю ситуацію. Адже запорука успіху роботи творчого колективу – це налагоджений тандем між художнім керівником та акторами. На мою думку, основна причина конфлікту – це те, що Сергій Владиславович розчинився між двома своїми уподобаннями. Робота художнього керівника, як і директора, – це щоденна робота у приміщенні драматичного театру, постійне спілкування та взаємодія з творчим колективом. Я думаю, що сама постановка питання про звільнення не зовсім правомірна, адже колектив має поставити свою оцінку роботі, а що стосується самої посади, то це повинна розглянути Обласна рада і зробити свої висновки", – пояснив директор Черкаського музично-драматичного театру Володимир Осипов.
В. о. художнього керівника Черкаського драмтеатру Сергій Проскурня розповів про причини своєї відсутності на зборах колективу театру:
– Зранку до Черкаської облдержадміністрації подзвонили із адміністрації Президента та пояснили, чим я займаюся в Києві. Треба, щоб я ознайомився з претензіями акторів, а потім я зможу щось прокоментувати. Я не знаю всіх обставин. Навіть директор здивований: "Чого це у мене конфлікт з акторами?". У цій ситуації найменше, що потрібно робити, – це поспішати. Треба було поспішати гасити пожежу, а головне не доводити до пожежі. Треба було поспішати приводити театр у порядок. А тут раптом колектив весь повстав. Чого цього не сталося місяць тому, півроку тому, рік тому?
– А ви як думаєте, чому цього не відбулося раніше?
– Я не хочу це коментувати тому, що я не знаю всіх обставин. Я зараз дуже зайнятий, я в Києві, працюю за дорученням Президента. Я готую заходи. Я не хочу поспішати, адже емоції тут недоречні.