Соборний парк є одним із найбільших міських парків культури та відпочинку. Донедавна він називався Першотравневим. Протягом тривалого часу парк був популярним місцем відпочинку жителів міста. Власне, таким він залишається й зараз. Проте нині дещо втратив свою колишню функціональність. Бо за радянських часів тут працювали численні атракціони, заклади відпочинку, діяла сцена під відкритим небом, проводилися дискотеки. Нині всього цього немає. Сьогодні – це зона тихого, сумирного відпочинку.
Вхід до Соборного парку
Територія, що нині є Соборним парком, понад півтори сотні років тому була околицею міста й у другій половині ХІХ сторіччя належала головному собору Черкас – Свято-Миколаївському. Цей собор височів у самому центрі Черкас, на місці теперішнього будинку Черкаської облдержадміністрації й обласної ради. А там, на околиці міста, яка й стала пізніше Першотравневим парком, розміщався цвинтар, де ховали померлих священиків і парафіян Свято-Миколаївської церкви. Кладовище щороку повнилося багатими похованнями з фамільними склепами й скульптурами. Наприкінці ХІХ століття це був найбільший і найрозкішніший міський цвинтар.
Вхід до цього ж парку, майже півстоліття тому. Листівка 1970 року
Після жовтневого перевороту 1917 року, в роки, сповнені безбожницького більшовицького терору, на території цвинтаря орудували мародери, а у фамільних склепах нерідко жили безпритульні. Святе місце поволі перетворилося на одне з найнебезпечніших у місті. Всі черкаські храми позакривалися, а багатьох священиків було замордовано на смерть під час сталінських репресій.
Парк просто утопає в зелені
1946 року, вже по закінченню Другої світової війни, Свято-Миколаївський собор радянські чекісти підірвали й знищили дощенту, а цвинтар зрівняли з землею. У 1954 року було створено Черкаську область, а колишній цвинтар було переплановано під парк культури й відпочинку, який отримав назву ім. Першого Травня (Першотравневий). На території парку встановили пам’ятні знаки жертвам фашизму – громадянам Черкащини та чекістам і робітникам міліції.
На передньому плані – пам’ятник жертвам Чорнобильської трагедії
Уже в роки незалежної України збудувати новий храм на території колишнього церковного кладовища заповзявся архієпископ Черкаський і Канівський владика Софроній. Під час будівництва було знайдено чимало решток старих поховань. Усі вони були перепоховані поруч, із дотриманням усіх православних обрядів.
Пам’ятний знак жертвам голодоморів та політичних репресій
9 серпня 2002 року будівництво Свято-Михайлівського кафедрального собору було завершено. 25 листопада 2006 року, в День пам’яті жертв голодоморів, у Соборному парку було відкрито пам’ятний знак жертвам голодоморів та політичних репресій. 25 квітня 2008 року, в переддень 22-ї річниці Чорнобильської катастрофи, перед собором було відкрито пам’ятник жертвам Чорнобильської трагедії.
Майбутня дзвіниця, мальований ескіз
Від 2008 року в Соборному парку розпочато зведення найвищої в Україні храмової дзвіниці в вигляді голуба, планована висота якої – 134 м.