Справу екс-гендиректора ПАТ “Хмельницькобленерго” закрили за відсутністю складу злочину

Він ніколи не був кар’єристом, але досягав поставленої мети завдяки цілеспрямованості, працьовитості, залишаючись при цьому чесною і порядною людиною. Завжди вимогливий, принциповий і з високорозвинутим почуттям відповідальності він і досі вірний своїм життєвим принципам. Мова про заслуженого енергетика України, екс-гендиректора ПАТ “Хмельницькобленерго”, а нині наставника та викладача Хмельницького національного університету Олександра Шпака.

Його шлях до сучасної енергетики був дуже непростим. Одразу після закінчення “Львівської політехніки” працював інженером електровідділу проектної частини Всесоюзного науково-дослідного інституту склопластиків і волокон у Сєвєродонецьку. Згодом повернувся на рідну Хмельниччину, де обіймав посаду майстра “Хмельницьктепломережі”, потім головного енергетика обласного об’єднання “Хмельницькводоканал”, голов-ного енергетика, заступника головного інженера, заступника гендиректора науково-виробничого об’єднання “Катіон”, а в 1995-2017 роках працював у компанії “Хмельницькобленерго”, з них понад 18 років — генеральним директором. Та яку б посаду Олександр Леонідович не займав, на який би високий кар’єрний щабель не піднімався, ніколи не схибив і завжди залишався вірним своїм життєвим принципам: жити по совісті і творити добро. Були випадки, коли доводилось і ТЕЦ усього за тиждень запускати, щоб встигнути до пуску цукрозаводу, і за добу відновити роботу водонасосної станції після пожежі, щоб місто було з водою. Та за будь-яких форс-мажорних обставин Шпак умів прийняти виважене й професійне рішення, застосовуючи при цьому нестандартні підходи та раціоналізаторські здібності.

Новий сучасний сервісний центр у Хмельницькому з комфортними умовами як для споживачів, так і для персоналу та схожі сервісні пункти чи не в усіх районах області, міжнародні стандарти менеджменту — це лише окремі приклади втілення європейських стандартів в очолюваній ним компанії.

Та справжнім дітищем для Олександра Шпака стала закрита трансформаторна підстанція 110/10кВ “Прибузька”. Спорудження цього об’єкта було продиктовано часом, адже за генпланом центральна частина Хмельницького мала розбудовуватись і відповідно потребувала нових енергетичних потужностей. Наявні трансформаторні підстанції в обласному центрі впоратись із таким навантаженням не змогли б. Працюючи за принципом: якщо будувати, то робити це найкраще і з перспективою на майбутнє, Шпак взявся за спорудження підстанції, аналогів якої в Україні ще не було. Причому її зводили виключно за кошти єдиного інвестора-споживача, адже з 1995 року компанія “Хмельницькобленерго” перебуває в стадії приватизації і на всі активи було накладено табу. Взяти кредит під їх заставу також не мали права. Та попри все трансформаторну підстанцію потужністю 2х16 МВА закритого типу з елегазовим обладнанням на стороні 110 кВ, вакуумними вимикачами на стороні 10 кВ, мікропроцесорними модулями релейного захисту та автоматики збудували, і це була велика перемога. Адже підстанція, без перебільшення, стала унікальною за своїми технічними і технологічними рішеннями та відповідала рівню ХХІ століття. Об’єкт став прикладом найвищого професіоналізму за світовими стандартами, коли центр живлення знаходився в центрі навантаження. Тож “Прибузька” не лише значно підвищила надійність електропостачання споживачів центру міста, а й розвантажила підстанції 110 кВ “Центральна”, “Дубове” та “Заріччя”. Окрім цього, дала можливість подальшого розвитку електромереж 10 кВ міста Хмельницького, що відповідало прийнятій Олександром Шпаком стратегії ПАТ “Хмельницькобленерго”: “Споживач — найвища цінність компанії”.

Проте на чиєсь замовлення СБУ та Генпрокуратура у 2016-ому звинувачують Олександра Шпака у розтраті 23 мільйонів гривень під час спорудження підстанції “Прибузька” і навіть у сепаратизмі. Тобто з 51 мільйона гривень, спрямованих на придбання обладнання для вказаного об’єкта, Шпак начебто вкрав майже половину і за решту коштів збудував унікальну підстанцію. То був удар у спину, який найбільше припав на сім’ю Олександра Шпака.

Справа тягнулася майже три роки. Та він не здавався, оскільки будівництво було прозорим і кошторисна вартість об’єкта пройшла три державні експертизи. Проте слідство цікавило: чому компанія змінила підрядника, вбачаючи в цьому певні махінації з фінансами. Слідство не розуміло, що обладнання для такої підстанції виробляється лише за кордоном. Цикл його виготовлення складає більше 180 днів, а за українським законодавством, якщо валюта перерахована, то за 90 днів обладнання мають поставити, в іншому випадку гроші повертаються і покупець має заплатити штрафні санкції за порушення валютного регулювання. Аби не мати клопоту, перший підрядник від виконання робіт відмовився. Знайти іншого, та ще й зі штрафними санкціями, було нелегко. І це правда, якої чомусь не бачили правоохоронці.

Коли ж за справу взялися потужні адвокати Юрій Кармазін та Микола Суховій, а китайські партнери надали завірені копії контрактів та документів про оплату і поставку обладнання, усі звинувачення в бік Олександра Шпака відпали. Правозахисники впевнено заявили: справа Шпака надумана та висмоктана з пальця. Після першого ж допиту відпала підо-зра в фінансуванні сепаратизму в Криму (повний абсурд!).

І вже в жовтні 2018-ого спеціалізована антикорупційна прокуратура Генпрокуратури України закрила кримінальне провадження щодо Олександра Шпака за відсутністю в його діях складу злочину. Відтак правда і справедливість перемогли, а чесне ім’я заслуженого енергетика України, кавалера ордена “За заслуги” другого та третього ступенів, яке безпідставно намагались заплямувати, повернуте. Згодом його захисник Юрій Кармазін скаже: “Справедливість є, і за неї варто боротись!”.

Олександр Шпак знайшов сили вистояти, стати в стрій, захистив наукову дисертацію і нині передає свій величезний досвід майбутнім енергетикам у Хмельницькому національному університеті, а його підстанція викликає захоплення у колег з вітчизняних та зарубіжних компаній, працює без збоїв та дає життя численним новобудовам центральної частини Хмельницького.

Олександр Леонідович дякує всім, хто не сумнівався в його порядності, за підтримку — своїй сім’ї і друзям, за професіоналізм і справедливість — адвокатам і суддям.

Лариса Світловська