На Черкащині хочуть очистити владу за прикладом Польщі

На Черкащині громадський люстраційний комітет (ЧГЛК) намагається очистити владу за прикладом Польщі та пропонує чиновникам заповнювати люстраційні свідчення. Правдивість наданої інформації перевіряється, після чого комітет оприлюднює свій висновок щодо осіб, які проходять процедуру люстрації. Окрім збору інформації та роботи зі свідченнями черкаські активісти через тиск громадськості намагаються домогтись у влади прозорих призначень на державні посади.

Голова Обласної державної адміністрації вже погодився провести відкриті конкурси на певні посади. Зараз активісти намагаються відстояти це право і не допустити імітації відкритих відборів. Також минулого тижня у Черкасах була створена Координаційна рада сил Майдану, яка має об’єднати зусилля громадських організацій задля контролю за владою.

Про такий новий досвід Черкащини Люстраційному комітету розповіла секретар ЧГЛК Вікторія Феофілова.

— Вікторіє, як був створений Черкаський громадський люстраційний комітет?
— Комітет був створений 23 лютого представниками громадських організацій та активістами Черкаського Євромайдану. Він створений для того, щоб був прийнятий закон про люстрацію, щоб за допомогою громадського тиску, збору інформації впливати на призначення на посади та звільнення з них. Ми прекрасно розуміємо, що це не класична люстрація, але ми назвали це громадською люстрацією. Ми збираємо інформацію про людей, які були замішені в порушеннях прав людини, репресіях під час Євромайдану, фальсифікації на виборах та корупції.

— Ви вирішили перейняти практику Польщі і пропонуєте посадовцям заповнювати люстраційні свідчення. Розкажіть про них детальніше.
— Люстраційні свідчення ми розробили за прикладом Польщі. Цей документ має кілька призначень. По-перше, це ознака коректності самої процедури люстрації, адже свідчення дають можливість кожній особі, щодо якої прийняте рішення про люстраційну перевірку, самостійно висвітлити свою діяльність та пояснити мотиви своїх дій. Тому що ми розуміємо, що багато людей учиняло певні дії через те, що їх до цього змушували. І у люстраційному свідченні людина може це пояснити: приміром, я возив тітушок на майдан, тому що мене змусили до цього.

Свідчення включає кілька питань: у яких партіях людина була з 1991 року, де вона працювала, чи брала участь у організації репресій під час Євромайдану, чи брали участь у корупційних діях тощо. Це такий собі акт доброї волі, людина свідчить про свою діяльність. Якщо ж ми потім знаходимо докази того, що вона збрехала (а наразі ніхто нічого поганого про себе не пише, усі просто святі та Божі), то це означає, що людина не доброчесна і громадську люстрацію вона не проходить

— Як ви перевіряєте достовірність цих свідчень?
— Людині, щодо якої розпочата процедура люстрація, ми направляємо бланк свідчень і просимо його заповнити. Якщо вона погоджується, тоді ми публікуємо його, далі упродовж місяця збираємо інформацію. І по закінченню терміну ми виносимо висновок про те, має чи ні Люстраційний комітет підстави сумніватись у доброчесності людини і правдивості викладених нею свідчень. Громадська люстрація тому й громадська, що далі має йти реакція громади.

— Розкажіть про перші результати цієї практики. Хто пройшов люстраційну перевірку, а хто ні? 
— Ми цю практику запустили не так давно. Коли був створений комітет, ми ще не уявляли як діяти, і що робити. Спершу нам надсилали інформацію і ми не знали, що з нею робити. Але далі ми створили Положення про громадську люстрацію, за яким працюємо зараз. Наразі ми роздали 17, зібрали 14 та опублікували 9 люстраційних свідчень. Висновки винесли по чотирьох особах. Таким чином повністю процедуру громадської люстрації пройшли: начальник УМВС Владислав Пустовар, один з депутатів міської ради Святослав Вовкодав, та двоє претендентів на начальника управління у справах сім’ї молоді та спорту — Сергій Слинько та Олександр Проценко.

Щодо решти є певні проблеми. Наприклад ми не можемо винести висновок по голові ОДА, через те, що ніхто не надає інформації, яка б носила достовірний характер. Але є багато питань, які хотілось би йому задати. Тому на минулих зборах ми вирішили разом з Черкаським громадським телебаченням започаткувати проект, де задаватимемо «незручні» питання тим особам, щодо яких є сумніви.

— Як громада діє щодо тих осіб, хто не пройшов люстрацію?
— Найближчими днями ми винесемо рішення по колишньому ректору Черкаського державного університету. Юрій Лега був членом Партії регіонів, і депутатом обласної ради. Коли були вибори ректора ми зібрали багато негативної інформації щодо його діяльності і передали її міністру освіти та науки Сергію Квіту. Хоч пан Лега зголосився заповнити свідчення і написав, що нічого поганого не робив, висновок ЛК швидше за все буде негативним. Бо до нас надійшло багато інформації про те, що він не такий чистий як хотілось.

— Як ви формуєте список людей, які потребують люстраційної перевірки?
— У нашому положенні є таке поняття як ініціатор люстрації. Це може бути будь-яка особа, яка аргументовано доведе чому щодо певного чиновника має відбутись перевірка. Також перевірку може ініціювати організація, або хтось зі членів комітету. У нас описані критерії тих людей, які потребують перевірки. Наприклад, ми перевіряємо усіх новопризначених чиновників. Загалом у нашій базі вже є 114 кандидатів на люстрацію. Однак є люди, яких ми не можемо люстровати, наприклад це судді, щодо яких має бути проведена перевірка за законом, або депутати обласної чи міської ради від Партії регіонів. Як їх люструвати? Це можна зробити тільки через вибори. Але база ця є і коли ці люди знову захочуть балотуватись, ми піднімемо усю цю інформацію.

У нас вже такий випадок був. Адже у травні ми обирали депутатів до Черкаської міської Ради. Ми помітили, що список Соціалістичної партії України очолює людина, яка є головою ради Ветеранів Володимир Воротійник. А він був у нашій базі, тому що під час Майдану на сайті Партії регіонів містилось його звернення до Януковича, де він просив зупинити цей «фашиський бєспредєл», навести порядок тощо. Тобто людина, яка називала людей на Майдані фашистами, взивала до Януковича як до гаранта конституції та прав, тепер очолює список Соціалістичної партії України, яка підтримувала Ольгу Богомолець на всеукраїнському рівні, і нібито відстоює інтереси людей. Ми це помітили опублікували скріншот заяви (тому що звісно ж вона з сайту зникла, як і сам сайт). Поки дійде справа до справжньої люстрації багато інформації зникне і забудеться, саме тому ми й почали вести цю базу. Я не знаю чи вплинуло це на рейтинг партії, але виборці мають знати правду.

— Як місцева влада відреагувала на створення Люстраційного комітету?

— У нас були спроби домовитись з політичними партіями (звісно не з Партією Регіонів), з тими, які називають себе демократичними. Але у нас нічого не вийшло. Більшість партій відсторонилися, «Свобода» сказала, що у них є свій Люстраційний комітет. Ми провели зустрічі з керівниками усіх важливих структур з головою Облради, ОДА, новим начальником міліції та прокурором. Хіба, що до СБУ не дійшли. Вони ніби висловили розуміння і підтримку цього процесу. Ніяких меморандумів ми не підписували, їх справи свідчитимуть про те, чи дійсно вони підтримують люстрацію.

— Наразі чи була протидія з їх боку?
— Протидії не має, але й підтримки деяких наших вимог теж. Наприклад, ми ще у березні звернулись до нового голови ОДА Юрія Ткаченка з пропозицією набирати нових співробітників через відкритий конкурс. Тому що, конкурсний набір – це вимога закону про державну службу. Ми не вигадуємо велосипеду, а закликаємо виконувати норми закону. Однак другою нашою вимогою є те, щоб цей конкурс пройшов відкрито з публікацією інформації про претендентів, а також з залученням громадськості до участі у конкурсних комісіях.

— Чи погодились предсавники влади на цю пропозицію і чи вдалось провести такі відкриті конкурси?
— Тут у нас теж незрозуміла ситуація. Спершу з нами погодились, сказали, що це хороша ідея. Але попри це влада почала призначати начальників деяких управлінь (серед них фінансового) без проведення конкурсів. А ті конкурси, які вони провели, на нашу думку, є фікціями. Адже має бути оголошення про вакансію, термін подачі документів, конкурсна комісія. А у нас сталось інакше. Як у більшості регіонів у нас була сформована альтернативна до тодішньої влади — Народна рада. Але до її складу увійшли представники тих партій, які тоді були не при владі (Батьківщина, Свобода тощо). Тобто це на 90% політики. І от зараз вони намагаються зробити так, щоб усі призначення проходили через погодження цієї Народної ради. Так вони домовились з губернатором. Але нас, громадськість, це не влаштовує, бо через цю Народну раду інші політики почали лобіювати своїх. Так були затверджені заступники голови ОДА, керівник апарату.

І вони хотіли так діяти й далі. Але ми висловили незгоду з такою практикою, нас підтримали й інші майданівські організації. Зрештою голова ОДА пообіцяв, що шість вакансій точно будуть спрямовані на відкритий конкурс. Але попри цю одбіцянку ми бачимо супротив.

— Який саме і з чиєї сторони?
— Насамперед, від заступників голови ОДА. Тобто – це ті новопризначені люди, які вже погодили між собою тих, кого вони надалі планують призначати. А ми зі своїм відкритим конкурсом сплутати їм усі карти. Тепер нас звинувачують у тому, що ми ніби затягуємо процедури, не даємо працювати, ще трошки скажуть, що усі недоліки в управлінні зумовлені нашими вимогами щодо проведення конкурсів. Нам слухати це дивно, оскільки свої пропозиції ми зробили ще у березні, була б воля усе б було б зроблено. Чомусь наші чиновники бояться відкритих конкурсів, бояться показати свої доходи, бояться показати, що у них не має програми та бачення діяльності цього управління. Ми зацікавлені не у тому, щоб хтось конкретний зайняв посаду, а у тому, щоб це була найкраща людина з тих, що можуть бути.

— Якою є ситуація з керівником міліції? 
— Спершу ми домоглись зняття неприйнятної кандидатури, а новопризначений очільник УМВС Владислав Пустовар є компромісною фігурою. Він заповнив люстраційне свідчення, ми провели процедуру люстрації і не виявили фактів його причетності до протиправних дій. Коли ми з ним спілкувались, то передали йому увесь список правоохоронців, які мають пройти люстраційну перевірку. Четверо співробітників були звільнені, а щодо решти є потреба у доведенні їх провини.

— Як ви впливаєте на правоохоронні органи?
— У нас є багато справ, що розслідуються міліцією, і по яких навіть не винесені підозри. Наприклад, це справа, коли ледь не вбили дівчину під час протестів, скинувши їй на голову горщик, розстріл людей на дамбі, побиття журналістів тощо. У Черкасах була найбільша кількість затриманих (окрім Києва), а у результаті — у нас шістьом даїшникам пред’явленн підозра через бездіяльність, коли трощили машини Автомайдану. Але це смішно. Звісно вони винні, але у першу чергу винні ті, хто це робив, хто возив тітушок, хто бив людей у відділку тощо. Минулого тижня була створена Координаційна рада сил Майдану. До неї увійшли 10 громадських організацій, які вирішили координувати свої зусилля у напрямку контролю за владою. Рада розробила список вимог до обласної влади та правоохоронних органів. Серед них вимога покарати винних у репресіях. У відповідь представники МВС, прокуратури та СБУ пообіцяли дати відповідь по кожному пункту. Принаймні добре, що вони зрозуміли, що відхреститися від нас вже не вийде.

Ми налагодили співпрацю з Координаційною радою для того щоб посилити тиск. Люстраційний комітет – це громадська ініціатива, невеличка експертна рада людей, які мають авторитет і політично не заангажовані. Наша зброя це заяви у пресі, документи, звернення, запити. А до Координаційної ради входять “бойові” організації — Самооборона Майдану, «Блокпост», «Щит», «Правий сектор», черкаські ультраси. Це якраз ті люди, які коли треба і заблокують і шини принесуть.

— Вже доводилось приносити шини?
— Так. Останню сесію міської ради було заблоковано. Її намагались провести за два дні до виборів і були чутки, що таким чином хотіли вирішити земельні питання. Громадськість не допустила її проведення. З одного боку ми хочемо бути конструктивними, а з іншого розуміємо, що наша влада не хоче жити по новому і тому «по-доброму» не завжди виходить. Звісно є певні позитивні зрушення, адже усі нові очільник набагато доступніші ніж були. Але їх заступники і сам апарат не змінились.

— Яка зараз ситуація з прокуратурою?
— Наш новий прокурор теж заповнив люстраційне свідчення. Зараз він разом з представниками громадськості створює консультативну раду при прокуратурі. Але до прокуратури багато питань, бо у районах призначені прокурори, які чинили репресії проти активістів.

— Які ваші найближчі плани?
— Ми плануємо дотиснути ситуацію з призначеннями через відкриті конкурси. Також хочемо створити «телелюстрацію» з Черкаським громадським телебаченням. Окрім цього провести перевірку кандидатів на посаду ректора у Черкаському національному університеті. Зараз формується Громадська рада при ОДА. 20 червня будуть її установчі збори. Дуже сподіваємось, що її склад буде дієвим. Але важливо зробити все можливе, щоб до її складу не увійшли регіонами та «паперові» організації.

Прес-служба люстраційного комітету України