Надія Савченко закликала підтримати її 1 березня

До 13 травня залишив під вартою українську льотчицю і народного депутата 33-річну Надію Савченко Московський міський суд. Повідомляє Gazeta.ua

Савченко брала участь у засіданні через відеозв'язок. Була безсила. Говорила, лежачи на лавці. Потім сіла за стіл. Поклала голову і майже не піднімала. Напередодні ­заявила, що припинить голодувати в разі зміни запобіжного заходу.

До Надії звернувся колишній радянський дисидент 83-річний Віктор Файнберг, який живе у Франції: "Я, як інші в'язні ГУЛАГу, так сильно відчуваю Вашу відчайдушну боротьбу проти нелюдської, божевільної системи, що в думках і відчуттях ототожнюю себе з Вами. Ми пишаємося Вами, нашою прекрасною, сміливою, благородною сестрою в боротьбі за свободу. Одну на всіх".

Надію звинувачують у причетності до вбивства двох російських журналістів на Донбасі. Чергове засідання суду відбудеться 4 березня.

Савченко голодує 77 днів. Її турбують нирки і жовчний міхур.

— Відчуваю слабкість. Багато сплю. Тиск понизився, почала мерзнути. Важко буде виходити з голодування, — казала російським правозахисникам, які відвідували її в камері.

Надія не приймає глюкозу. Від катетерів почалося запалення вен, тому відмовилася від ін'єкцій. За час голодування втратила 20 кг. При 171 см зросту важить 56,3 кг.

Тривале голодування найбільше позначається на печінці, якій білок потрібен щодня, коментує Оксана Скиталінська, віце-президент Асоціації дієтологів України:

— З третього дня голодування печінка починає перетравлювати власні клітини. І не може активно виводити токсини. Розвиваються застійні явища у жовчовивідних шляхах. Знижується кров'яний тиск, падає вміст цукру в крові. Розвиваються поліневрити, ураження шкіри, анемія. Після 10 днів — страждає серцевий м'яз. Серцева недостатність може розвинутися через місяць після відмови від їжі. Ускладнення — непередбачувані.

Коли всі резервні запаси жирів та білків закінчуються, організм починає використовувати життєво важливі білки. В останню чергу — білки серця та головного мозку. Це може призвести до дистрофії внутрішніх органів і смерті. Період, коли організм здатен вижити за рахунок власних ресурсів, відповідає втраті 40–50 відсотків маси тіла.

— Організм спершу бере жири, де їх найбільше: на животі, стегнах, — пояснює столичний тера­певт 40-річна Юлія Кащенко. — Потім починає брати білок і глюкозу з органів. Коли цих речовин майже не лишається, виникає набряк печінки. Через це надувається живіт. Цей період — дуже небезпечний. Та якщо почати приймати харчі малими порціями і колоти глюкозу, то людину можна врятувати. Органи поступово відновляться. На це йде від місяця до року.