Що приховують архіви про Коліївщину? Інтерв’ю з Євгеном Букетом

Козацько-селянське повстання 1768–1770 років, відоме як Коліївщина, досі викликає палкі дискусії серед істориків та суспільства. Дехто розглядає його як національно-визвольний рух, інші — як звичайний бунт. Польський історик Владислав Анджей Серчик став одним із небагатьох науковців, які наважилися дослідити це явище в архівних джерелах та представити альтернативний погляд на події XVIII століття.

Попри свою революційність, книга «Коліївщина», на підставі якої В. А. Серчику було присуджено ступінь габілітованого доктора історії, в радянський час не була перекладена російською чи українською і залишилася маловідомою, зокрема, в Україні. Тому український читач тільки зараз зможе вперше прочитати її рідною мовою в перекладі Євгена Букета, що незабаром побачить світ. Видання відкриває нові грані цього історичного періоду та розкриває маловідомі факти, які можуть змінити наше сприйняття цього повстання.

Про головні відкриття, виклики в роботі над книгою та її значення для сучасної української історіографії ми поговоримо з Євгеном Букетом. А придбати книгу після виходу у світ можна буде в РВВ книгарні.

Що вас спонукало глибше дослідити тему Коліївщини?

Тема Коліївщини близька мені з дитинства. Мій рід походить з села Грузького Фастівського району на Київщині, яке є батьківщиною одного з лідерів цього повстання - Івана Чалого-Бондаренка. Я виростав, овіяний легендами про його подвиги. Згодом я написав книгу “Іван Бондаренко - останній полковник Коліївщини”, дослідив його життєпис, знайшов у архіві протокол його допиту. Вивчаючи свій родовід я виявив, що є нащадком двох людей, яких отаман Бондаренко згадував під час допиту.

Це мене надихнуло на подальші дослідження. Згодом вийшли ще книги “Швачка - фенікс українського духу” і “Семен Неживий - лицар Холодного Яру” про ватажків Микиту Швачку і Семена Неживого. Також я упорядкував збірник наукових праць “Коліївщина: право на повстання”, що вийшов з нагоди 250-річчя рушення надвірних козаків.

Як ви оцінюєте внесок Владислава Анджея Серчика у вивчення Коліївщини?

Чи можна сказати, що він був одним із перших польських істориків, хто намагався об’єктивно трактувати це повстання, чи все ж його робота також мала певні ідеологічні впливи?

Польська історіографія, на жаль, продовжує розглядати Коліївщину як сліпий бунт черні проти цивілізаторської місії Речі Посполитої, хоча давно доведено, що це повстання було не розбишацьким вибухом анархічної гідри темного холопства, а продовженням козацької справи і справедливою відповіддю на утиски польської державної машини українського етносу на Київщині, Поділлі і Волині.

На жаль, схоже, що єдиним польським істориком хто дійшов саме такого висновку, на якому акцентували більшість українських істориків, був Владислав Анджей Серчик. Більше того, він одним із перших комплексно опрацював архівні фонди Польщі та України періоду Коліївщини, ввів у науковий обіг десятки нових джерел та обґрунтував право української нації на подібний виступ.

Звісно, що в його праці, оскільки писалася вона в 1960-ті роки, в дусі панівної тоді марксистсько-ленінської ідеології, дещо перебільшено феодальний гніт. Також іноді, перебуваючи під впливом тенденційних документів, автор наводить суперечливі твердження про характер гайдамацького руху. Але це єдині суттєві зауваги, на які варто звернути увагу перед початком знайомства із книгою “Коліївщина”. В усьому іншому вона не втратила актуальності і безперечно буде цікавою українському читачеві.

До речі, дуже дивно, що вона досі не була жодного разу перекладена українською і залишається в Україні маловідомою навіть для фахівців.

Які найцікавіші відкриття ви зробили під час роботи над книгою?

Я почав працювати із цією книгою ще під час роботи над життєписом Івана Бондаренка. Саме з неї я дізнався, що термін Коліївщина походить від слів: «kolej» (черга), «po kolei» (по черзі), «kolejno» (почергово) і на Правобережжі означав «почергову службу», яку виконували надвірні козаки. Також свого часу мене просто шокував (у гарному сенсі) висновок Владислава Анджея Серчика про те, що саме Коліївщина мала величезне значення для пробудження почуття етнічної єдності української нації, роз’єднаної між кількома імперіями.

Уже зараз, працюючи над перекладом, я відкрив для себе, що Коліївщина – не звичайний бунт, а «рокош» – офіційне повстання, на яке мали право піддані для захисту своїх прав і свобод. Також він дуже сміливо, як для радянської доби, звинувачував Росію у втручанні у внутрішні справи Речі Посполитої, проте аргументовано довів, що Росія не підбурювала до виступу селян.

Чому сучасним українцям варто читати про Коліївщину?

Тому що зараз ми переживаємо дещо схоже. Після того, як у перші години широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Президент України Володимир Зеленський наказав завдавати максимальної шкоди загарбникам і кількість їхніх втрат обліковувалася по 1000 на день, очевидним стало те, що зараз відбувається більше ніж війна. Це друга Коліївщина. Показовою в цьому сенсі була не стільки вправна робота наших військових, а те, з якою неприхованою завзятістю вони смажили колони окупантів і як щиро радів їхнім успіхам простий український люд. А коли на неприбрані рештки тіл російських військових почали полювати птахи і собаки, згадалося Шевченкове:

• На улицях, на розпуттях
• Собаки, ворони
• Гризуть шляхту, клюють очі;
• Ніхто не боронить.
• Та й нікому: осталися
• Діти та собаки, —
• Жінки навіть з рогачами
• Пішли в гайдамаки…

У діях повсталих під час Коліївщини був праведний гнів, було намагання максимально знищити окупантів, що занапастили рідну землю, всіма доступними засобами. Але наші вороги, які перемогли чверть тисячоліття тому, по-своєму інтерпретували Коліївщину і навіть змусили декого з українців цуратися її, відчувати сором за дії запорожців.

Щоб ворог не переміг знову і не нав’язав нашим нащадкам свою версію історії, ми повинні засвоювати уроки минулого, знати правду про Коліївщину і уникати помилок, що були зроблені тоді.

Де і коли можна буде придбати книгу Владислава Серчика у вашому перекладі?

Чи плануються презентації або заходи, де можна буде поспілкуватися з вами про цю роботу?

Придбати книгу Владислава Анджея Серчика “Коліївщина” після виходу у світ можна буде в РВВ книгарні. Я буду радий презентувати її як оффлайн, так і онлайн для всіх кому вона буде цікавою. Вже впродовж 10 років я виступаю з презентаціями і лекціями про Коліївщину і буду дуже радий, якщо нова книга стане інформаційним приводом для нових зустрічей.